ДРІМУ́ЧИЙ, А, Е.
Дріму́чий, а, е. Объятый дремотой, дремлющій. Тихенько дрімучий Прут далі тече. Млак. 3.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 445.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРІ́ПА, ПИ, →← ДРІМУ́Х, ХА,